Пізнання світу починається з добра, природа ж, рослинний світ зокрема, і є отим  добротворцем для людини, якого вона шанувала й обожнювала в усі часи. Кожна зустріч з деревом, квіткою   пробуджує в нас нові сили й водночас нагадує, що всі ми – діти нашої матінки-природи...

Практичний досвід підтверджує: результат педагогічного процесу – це наслідок спільної діяльності вчителя й учня. По суті, йдеться про спілкування двох мовних особистостей, структура і рівні яких ґрунтовно схарактеризовані російським науковцем Ю.Карауловим.

Український філософ Григорій Сковорода усім своїм життям переконав, що людина без «сродної» праці не може мати щастя і морального задоволення. «Найсвітлішу красу людини в труді» возвеличував український письменник Олександр Довженко.

The article reviews   the  values of human labor and  teacher's work   based on  lexicographical sources  and research reflections of  the famous Ukrainian and Polish teachers Pope Paul II, Z.Vyatrovskiy, I.Zyazyun, N.Nychkalo, T.Novatskiy, H.Skovoroda.

Сучасний педагог-словесник  –  це майстер-дослідник, котрий  стимулює потяг до істини, розвиває нестандартність і гнучкість мислення, формує прагнення до саморозвитку і самовдосконалення.

У статті окреслено педагогічні можливості лінгвістичного краєзнавства, розглянуто особливості формування лінгвокраєзнавчої компетенції студентів-філологів в умовах навчально-пізнавальної, науково-дослідної, практичної діяльності в педуніверситеті.

У статті розглядаються особливості навчальної та наукової складових мовної магістерської підготовки на факультетах української філології вищих педагогічних навчальних закладів.

Пошуки шляхів удосконалення системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури зумовлюють вивчення прогресивних ідей російського освітнього досвіду.

Школою-родиною, педагогічною меккою, цар-птицею, толокою, духовно-морально-інтелектуально-культурним центром, палацом Знань, колискою Правди, Мудрості, Добра називали Сахнівську школу. Її незмінного впродовж сорока років директора Олександра Антоновича Захаренка - сахнівським чарівником, учителем-Академіком, ученим-експериментатором, директором села, духовним батьком, глибокошановним господарем, пророком Ісуса Христа.

Динамічні мовні зміни на початку третього тисячоліття, стрімкий розвиток комунікативної, когнітивної лінгвістики, теорії дискурсу, прагматики тексту, нагальна потреба розробки ефективних підходів до формування культуромовних особистостей учнівської молоді – усе це детермінує посилену увагу до особистості вчителя української мови як носія національного коду.