Під такою назвою відповідно до угоди про співпрацю між Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України та Сумським державним педагогічним університетом імені А.С. Макаренка та з нагоди Дня української писемності і мови в Інституті іноземної та слов’янської філології 7 листопада 2014 року було проведено монографічні лекції на тему «Українська фольклористика в особистостях» для студентів п'ятого курсу, магістрантів та викладачів факультету. Лектор – Вовк Мирослава Петрівна, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу педагогічної естетики та етики Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, модератор заходу – доктор педагогічних наук, професор Олена Миколаївна Семеног цього ж інституту.
На основі невідомих архівних матеріалів, довідникових видань, матеріалів періодики Вовк Мирослава Петрівна представила результати багаторічного наукового пошуку з проблеми теорії і практики вивчення фольклористики у класичних університетах України. Актуальність теми, зазначила доповідач, зумовлюється динамічними процесами гуманізації, гуманітаризації, інтеграції, інноваційного розвитку суспільства, що в умовах аксіологічної кризи суспільних інститутів сприяють формуванню Людини в людині. Значною мірою інтелектуальний, духовний, творчий розвиток нації забезпечують класичні університети, в основі діяльності яких завжди були покладені ціннісні пріоритети фундаментальної освіти, побудовані на засадах аксіокультурного розвитку, синтезу академічних знань та освітньої практики, культуровідповідності, діалогу культур.
Саме в умовах класичних університетів упродовж другої половини ХІХ – на початку ХХІ ст. утверджувались провідні підходи до вивчення фольклору як функціонального явища культури з позиції комплексних практик, антропологічного, контекстного, комунікативного підходів, розвивались ідеї національної ідентичності, полікультурності, гуманістичності, відбувався розвиток творчого потенціалу майбутніх філологів, фольклористів – дослідників та ретрансляторів фольклористичного досвіду.
Студенти висловили власні враження від заняття:
«Ти знаєш, що ти людина…» Ці слова є життєвим кредо кожного свідомого громадянина, який усвідомлює свою приналежність до певної нації, культури. Слухаючи сьогоднішню лекцію, я переконалась у важливості усвідомлення себе як громадянки України. Історичні надбання наших предків допомагають осягнути сенс життя. Це можливо тільки тоді, коли будуть вивчатись наші культурні традиції, сповідуватиметься щирість людського існування. Тому вдячні за відчуття гідності, великої шани за наш народ… Я усвідомила, що я – людина….
Тетяна Пащенко, група 262
Немає загадки таланту – є тільки загадка любові і вдячності. Вони не знають меж і кордонів… Тож ґречно дякуємо за те, що саме завдяки інформації, яку Ви майстерно і досконало почерпнули з криниці своєї душі, ми зрозуміли, що фольклор, у якому живе дух народу, невичерпний, вічний.
Харіна Альона, група 262
Зранку я зайшла до знайомої аудиторії… Проте тут сьогодні було все інакше: квіти, рушники, звідусіль тоненькими промінцями свободи променить рідна, українська давнина… Вона поглинула мене повністю – я опинилася у світі фольклористики. Зміст лекції нагадав мені подорож у минуле. Мирослава Петрівна надала нам можливість стати частиною української історії, доторкнутись до пергаменту минулого, пережити подив від того, що і ти можеш щось зробити. Дякую, Мирославо Петрівно, за чудовий день. Ви змусили усміхнутись мою душу.
Порокля Дарина, група 252
Хто ми є? Яке призначення кожного з нас у цьому житті?... Ці питання хвилюють кожного з нас… Сьогодні я дізналась багато цікавого і навіть дивовижного про дослідників народної творчості, про те, що ми живемо в освіченому і славетному краї, цією землею ходили всесвітньо відомі люди. І найголовніше – це те, що у моїй голові зародилося багато нових думок, ідей і, сподіваюсь, у моїх одногрупників теж. Бо це найцінніше для кожного педагога – залишити в душах учнів те, що потім зможе стати продовженням ідей. Щиро дякую за те, що змогли донести нам частину великої історії і допомогли усвідомити, що всі ідеї можна розвивати, донести наступним поколінням. Найголовніше – що залишимо після себе ?
Зацарна М., магістранта
Лекція ще не почалася, але в аудиторії вже панувало щось феєричне, сакральне та рідне. На столі лежали рушники, вінки та інші символи українського народу… Кожне слово лектора наповнювало аудиторію особливою енергією. На мультимедійному екрані ніби світилась життєдайна сила звичаїв, традицій, якими, мов перлами, пересипана історія нашого народу… Ця лекція запалила в очах кожного слухача непереборну жагу до фольклорних творів, до наслідування видатних учених. Дуже влучними були доповнення Олени Миколаївни Семеног, яка підкріплювала лекцію зразками українського фольклору. Викладачі змогли донести до свідомості кожного реципієнта теоретичне і практичне значення дослідження і збереження народної спадщини.
Харченко В., група 252
Прослухавши лекцію, я ще раз переконалась у важливій істині: ми всі родом з дитинства, родом з минулого. Не знаючи своєї історії, людина не може далі розвиватись, не може досягати нових і нових висот, адже, як говорить народна мудрість, дерево міцне корінням, а людина – родом. Чи не найважливішим чинником розвитку суспільства є фольклор, знайомий і близький нам змалечку. Я дуже вдячна Мирославі Петрівні за цікаву і нову інформацію. Знову і знову пересвідчують, що про усну народну творчість можна говорити безкінечно. Адже це, справді, скарбниця нашого народу, нашої історії. І скільки б не вивчав фольклор, все одно кожного разу відкриваєш для себе щось нове.
Колюка Ірина, група 252