Вітаю Вас, Гість
 
 
 
 
 
 

Актуальність курсу визначається потребою вдосконалення знань педагогічних працівників щодо стану і основних тенденцій розвитку сучасної української мови, взаємодії мови, культури і мовленнєвої поведінки в сучасному соціумі.

Практичне значення курсу.  Основна увага звертається на сучасні процеси у галузі розвитку української мови останніх десятиліть,  стан мовленнєвої культури особистості педагога й учня в Україні,  методи і прийоми вдосконалення педагогами власної мовленнєвої культури, комунікативні методи і прийоми  навчання української мови в сучасних умовах.

Вирішенню поставлених завдань сприяють  лекції, практикуми, тренінги, в основі яких лежать найновіші досягнення в галузі теоретичного мовознавства, психолінгвістики, когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології,  стилістики, риторики.

Програму укладено з урахуванням особистісно орієтованого, компетентнісного, андрагогічного, культурологічного, діяльнісного підходів.

 

 

Етнолінгвістична культура вчителя

 

Мета посібника – розширити уявлення про взаємозв’язок мови і культури, про народну культуру як об’єкт етнолінгвістики, опанувати етнолінгвінгводидактичні підходи до вивчення елементів лексики, фразеології, словотвору, граматики в текстах творів усної народної творчості, художньої літератури.

 

 

Цікава особистість учителя – цікавий урок

 

Яким сьогодні є і яким має бути вчитель-словесник, ураховуючи зміни, що відбуваються у просторі мовно-літературної освіти: пошук методичних технологій побудови сучасного уроку, профільне навчання у старшій школі, аксіологічна взаємодія суб'єктів навчання, переорієнтація від знанєвої на компетентнісно-діяльнісну парадигму?

 

 

Навчальна книга: діалогічна взаємодія і


співтворчість учителя й учнів

 

У статті розглядається структурно-змістове наповнення навчального посібника «Народився він для бою...» Вивчення творчості Івана Багряного в школі» О.Куцевол. Доводиться, що ключові концепти педагогічного дискурсу – індивідуальність письменника і педагогічні технології – подані у книзі у вимірах діалогічної взаємодії і співтворчості вчителя й учнів.

 

 

Готуємося до уроку української мови

 

У посібнику подано матеріали до уроків з української мови для учнів 11 класу (профіль – «українська філологія»). Вправи та завдання зорієнтовують на поглиблення знань з історії мови, сучасного українського та світового мовознавства, розширення уявлення про мовну систему, формування загального уявлення про риторику, комунікативних, лінгвістичних, лінгвокультурологічної, прагматичної компетенцій.

 

 

Українська мова

 

У виданні окреслено програмні засади навчання української мови у старшій школі (профіль - українська філологія), вимоги до рівня профільної підготовки учнів 10-11 класів, критерії оцінювання навчальних досягнень старшокласників, подано перелік рекомендованих у навчально-виховному процесі літературних джерел.

 

 

Етнолінгводидактична культура вчителя-

словесника

 

Мета навчального курсу - формування етнолінгводидактичної культури мабутніх учителів-словесників, розвиток у них умінь етнолінгвістичного аналізу текстів при викладанні фахових предметів у загальноосвітньому закладі.

 

 

Мовна особистість учителя в художній

літературі

 

Структура книги включає теоретичний і практичні модулі, мета яких – спонукати читачів поміркувати над різноманітними аспектами функціонування мовної особистості вчителя в українській художній літературі та її впливу на формування мовної особистості учнівської молоді. Робота з художніми текстами урізноманітнюється проблемно-діалогічним спілкуванням, словесним малюванням, виразним читанням, інтерв'юванням "заглибленням" у внутрішній світ героїв, а також продукуванням власних текстів на основі прочитаного, що дозволяє активізувати пізнавальну діяльність, розвивати читацьку культуру, уникати сліпого наслідування чужих суджень; виховувати толерантність до іншого бачення ситуації.

 

 

Етнолінгводидактична культура педагога

 

У посібнику розглядаються питання етнолінгвістики, етнолінгвопедагогіки, етнолінгводидактики. Різноманітні контрольні, творчі, проблемно-пошукові завдання орієнтують студентів на формування етнолінгвокультурознавчої компетенції.

 

 

Цілющі скарби землі

 

Пізнання світу починається з добра, природа ж, рослинний світ зокрема, і є отим добротворцем для людини, якого вона шанувала й обожнювала в усі часи. Кожна зустріч з деревом, квіткою пробуджує в нас нові сили й водночас нагадує, що всі ми – діти нашої матінки-природи...

 

 

Вивчення ідіостилю професійної мовної особистості у

профільних філологічних класах

 

Сучасний педагог-словесник – це майстер-дослідник, котрий стимулює потяг до істини, розвиває нестандартність і гнучкість мислення, формує прагнення до саморозвитку і самовдосконалення.

 

 

Лінгвістичне краєзнавство у фаховій підготовці вчителя-

словесника

 

У статті окреслено педагогічні можливості лінгвістичного краєзнавства, розглянуто особливості формування лінгвокраєзнавчої компетенції студентів-філологів в умовах навчально-пізнавальної, науково-дослідної, практичної діяльності в педуніверситеті.

 

 

Проблеми мовної культури у спадщині О. А. Захаренка

 

Школою-родиною, педагогічною меккою, цар-птицею, толокою, духовно-морально-інтелектуально-культурним центром, палацом Знань, колискою Правди, Мудрості, Добра називали Сахнівську школу. Її незмінного впродовж сорока років директора Олександра Антоновича Захаренка - сахнівським чарівником, учителем-Академіком, ученим-експериментатором, директором села, духовним батьком, глибокошановним господарем, пророком Ісуса Христа.

 

 

Теоретичні і методичні засади розвитку педагогічної

майстерності вчителя української мови і літератури в

системі післядипломної освіти

 

Автореферат дисертації Сидоренко В. В. на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук.

 

 

Професійно-особистісне зростання вчителя-словесника

на засадах кредитно-модульної системи

 

У навчальному посібнику розглядається впровадження кредитно-модульної системи підвищення кваліфікації на курсах вчителів української мови та літератури як інноваційний шлях для забезпечення мобільності й конкурентноспроможності педагога, якісної неперервної освіти в умовах створення єдиного європейського освітнього простору.

 

 

Навчальна програма очно-дистанційних курсів

підвищення кваліфікації вчителів української мови та

літератури

 

Основними тенденціями сучасного розвитку освіти в Україні визначають відкритість (самостійна роль суб’єкта в процесі навчання, варіативність і можливість вибору параметрів процесу навчання, доступ до інформації та ін.), безперервність (систематизований і цілеспрямований процес набуття необхідних для успішної професійної діяльності компетенцій упродовж життя, необхідних для творчої діяльності й под.) і трансформацію у сферу освітніх послуг (орієнтація на міжнародні професійні стандарти, урахування індивідуальних освітніх потреб особистості, створення умов для якісної неперервної освіти тощо).

 

 

Словник

 

Термінологічний словник-довідник із розвитку педагогічної майстерності вчителя української мови і літератури укладено вперше.

 

 

Культура роботи вчителя-дослідника з текстом наукової

комунікації

 

Якість навчально-виховного процесу, результати інноваційної дослідницької діяльності, особливо у старших класах сучасної загальноосвітньої школи, в навчальних закладах нового типу значною мірою залежать від науково-методичної роботи, яку проводить педагогічний колектив і конкретний учитель.

 

 

Мова ремесла в естетичному розвитку педагога:

родинний досвід і реалії сьогодення

 

У літературно-філософських творах Григорія Сковороди добре описана людина природна (хлібороб). "Справжня Людина" - духовна, внутрішньо вільна, скромна, спосіб її життя - це праця і самовдосконалення, а призначення - шлях до самопізнання.

 

 

Підвищення кваліфікації – невід’ємна складова

розвитку професійної компетентності викладача

 

У статті розглядається стан розвитку професійної компетентності викладача вищої школи, функції системи підвищення кваліфікації, її роль у розвитку методологічної, дослідницької, психолого-педагогічної, методичної, мовнокомунікативної компетентностей педагога в умовах неперервної освіти.

 

 

Українська мова у старшій школі: діалог особистостей

 

У статті крізь призму психологічних чинників діалогу особистостей учителя й учня розглядаються концептуальні засади навчання української мови в 10 - 11 профільних класах (профіль – українська філологія). Доводиться, що такий діалог ґрунтується на педагогічному оптимізмі, відкритості, щирості і природності у спілкуванні, сприйнятті один одного як партнерів, прагненні до духовного взаємозбагачення і доказу істинності знання через стимулювання читацьких інтересів, ініціювання ціннісно-смислової комунікації та розумової активності.