Школою-родиною, педагогічною меккою, цар-птицею, толокою, духовно-морально-інтелектуально культурним центром, палацом Знань, колискою Правди, Мудрості, Добра називали Сахнівську школу.

У статті розглядаються особливості навчальної та наукової складових мовної магістерської підготовки на факультетах української філології вищих педагогічних навчальних закладів.

Пошуки шляхів удосконалення системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури зумовлюють вивчення прогресивних ідей російського освітнього досвіду.

Школою-родиною, педагогічною меккою, цар-птицею, толокою, духовно-морально-інтелектуально-культурним центром, палацом Знань, колискою Правди, Мудрості, Добра називали Сахнівську школу. Її незмінного впродовж сорока років директора Олександра Антоновича Захаренка - сахнівським чарівником, учителем-Академіком, ученим-експериментатором, директором села, духовним батьком, глибокошановним господарем, пророком Ісуса Христа.

Динамічні мовні зміни на початку третього тисячоліття, стрімкий розвиток комунікативної, когнітивної лінгвістики, теорії дискурсу, прагматики тексту, нагальна потреба розробки ефективних підходів до формування культуромовних особистостей учнівської молоді – усе це детермінує посилену увагу до особистості вчителя української мови як носія національного коду.