Яким є і яким має бути науковець? Це питання залишається доволі складним і дискусійним. У динамічному сьогоденні, насиченому нанотехнологіями майбутнього, зростає вага фундаментальної підготовки, постійної копіткої розумової праці, здатності до критичного осмислення і творчого застосування певних концепцій, норм і методів пізнання, прагнення до саморозвитку тощо.

Podczas przyspieszonego rytmu życia współczesnego i jednocześnie wraz ze wzrostem zainteresowania osobowością jako posiadaczem skomplikowanego świata wewnętrznego, jej unikalnością i wartością, niezwykłej wagi nabiera pedagogika rodzinna.

Пізнання світу починається з добра, природа ж, рослинний світ зокрема, і є отим  добротворцем для людини, якого вона шанувала й обожнювала в усі часи. Кожна зустріч з деревом, квіткою   пробуджує в нас нові сили й водночас нагадує, що всі ми – діти нашої матінки-природи...

Сучасний педагог-словесник  –  це майстер-дослідник, котрий  стимулює потяг до істини, розвиває нестандартність і гнучкість мислення, формує прагнення до саморозвитку і самовдосконалення.

У статті окреслено педагогічні можливості лінгвістичного краєзнавства, розглянуто особливості формування лінгвокраєзнавчої компетенції студентів-філологів в умовах навчально-пізнавальної, науково-дослідної, практичної діяльності в педуніверситеті.