У статті розглядаються зміст, форми і методи пропедевтичної славістичної підготовки майбутнього вчителя крізь призму формування полікультурної компетентності.

«Медіаосвіта», «медіаграмотність», «медіавиховання»,«медіакультура», «медіасвідомість», «медіамислення», «медіасприйняття», «мова медіа», «медіатекст», «медійна аудиторія», «медіапедагогіка»– ці та інші терміносполуки заполонили сучасний освітньо-культурний простір, стали феноменомепохи глобалізаціїпочатку третього тисячоліття.

Змістовність, точність, логічність, правильність, стислість викладу думок, доказовість, коректність і доречність уживання термінів, чистота і стилістична вправність – комунікативні атрибути  майстерного мовлення дослідника.

Відомий український філософ С.Кримський цілком правомірно доводить, що людина – істота вертикальна, бо її життя визначається не так удовж – кількістю прожитих років, як у височінь ціннісного сходження.

Якість навчально-виховного процесу, результати інноваційної дослідницької діяльності, особливо у старших класах сучасної загальноосвітньої школи, в навчальних закладах нового типу значною мірою залежать від науково-методичної роботи, яку проводить педагогічний колектив і конкретний учитель.

У літературно-філософських творах Григорія Сковороди добре описана людина природна (хлібороб). "Справжня Людина" - духовна, внутрішньо вільна, скромна, спосіб її життя  - це праця і самовдосконалення, а призначення - шлях до самопізнання.

У методичних рекомендаціях до курсу «Українська усна народна творчість» запропоновано алгоритм вивчення фольклористичної спадщини викладачів класичних університетів ХІХ – ХХ ст., що пов’язано з
необхідністю оновлення змісту вивчення базового курсу у професійній підготовці майбутніх філологів.

У навчальному посібнику представлено історико-педагогічний аналіз вивчення фольклористики у класичних університетах України. Розкрито культурно-історичний дискурс становлення фольклористики протягом другої половини ХІХ – у перше десятиліття ХХІ ст.

У роботі розглядається історико-педагогічний аспект фольклористики у класичних університетах України.

У статті розглядається зміст концепту «вчений», особливості вияву індивідуального стилю вченого як автора наукового продукту, окреслюється вплив особистісних рис ученого-наставника на формування культури наукового дослідження, дослідницької праці початківця, доводиться важливість діалогу для розвитку наукової творчості.