Кожному дослідникові необхідні розвинуті чуття наукової мови, мовний смак, володіння науковим стилем мовлення і письма, мовними засобами наукового тексту. Однак сучасний рівень наукової мовної культури здобувачів наукового ступеня в галузі педагогічних наук засвідчує більше проблем, аніж позитивних зрушень. Типовими мовними огріхами наукових публікацій і рукописів залишаються суржик, плеоназм, тавтологія, надлишковість, зловживання іноземною термінологією і поняттями, що ускладнюють сприйняття головної думки. Такі реалії актуалізовані необхідністю читання курсу «Культура наукової української мови», що шостий рік поспіль для аспірантів Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка викладає доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії педагогічної майстерност ... Читати далі »

29 серпня 2014 року перестало битися серце директора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктора філософських наук, професора, академіка НАПН України, міністра народної освіти України (1990-1992 рр.) Івана Андрійовича Зязюна. Читати далі...

У цей день нам особливо радісно і щемливо тривожно. Ви виросли…З маленьких донечок і синочків перетворилися на зовсім, здається, вже дорослих, красивих і розумних юнаків та дівчат і сьогодні стаєте на крило, щоб злетіти у загадкове майбутнє, назва якому - ЖИТТЯ. Читати далі...

Яким сьогодні є і яким має бути вчитель-словесник, ураховуючи зміни, що відбуваються у просторі мовно-літературної освіти: пошук методичних технологій побудови сучасного уроку, профільне навчання у старшій школі, аксіологічна взаємодія суб'єктів навчання, переорієнтація від знанєвої на компетентнісно-діяльнісну парадигму? Читати далі...

Слово «мова» походить від давніх слів "молвь", "молвити" і означає - "освiтитися", "стати духовно чистими". Воiстину, коли "я молюся чужою мовою, то вуста мої моляться, а серце спить" (Святий Павло). Дійсно, найважче вивчити рідну мову, бо вона живе в серці поза всілякими правилами і законами, вона частина нас, як душа, свідомість. Виходить вчити мову – це вчити самого себе. Вчити себе у світі і світ у собі. Читати далі...

21 лютого в Україні і загалом у світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Про "підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності" було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 1999 року в Парижі. ЮНЕСКО прагне підтримувати кожну мову як ознаку культурної приналежності особи. Читати далі...

Культура наукової праці дослідника-початківця, успіх його інтелектуального продукту значною мірою залежить від ефективної діяльності наукового колективу, в якому відбувається фахове зростання, й особистості її керівника. У наукових й освітянських колах ученого величають носієм гуманітарної культури, психологом, майстром наукового дослідження, Учителем. Власною науково-педагогічною діяльністю (науковими публікаціями, академічними лекціями, науковими доповідями й виступами) наші сучасники виховують шляхетність, природню самоповагу, пробуджують у студентів, магістрантів, здобувачів наукових ступенів мислителів, які прагнуть зрозуміти світ науки. Роль особистості вченого особливо зростає в умовах ускладнення дослідницьких завдань професійної підготовки у вищій школі й водночас уже доволі системної невдоволеності учасників навчального процесу лекційним викладанням, консервативної переваги педагогічного впливу над педагогічною взаємодією. ... Читати далі »