9-12 грудня 2014 р. у Києві відбувся всеукраїнський семінар-практикум керівників наукових відділень мовознавства МАН України «Науково-методичний супровід інноваційних процесів у науковому відділенні мовознавства Малої академії наук України»

ДЕНЬ ПЕРШИЙ: ВІДЧУТИ НАУКОВИЙ РІВЕНЬ, АКТИВУВАТИ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Урочисте відкриття всеукраїнського семінару-практикуму керівників наукових відділень мовознавства МАН України «Науково-методичний супровід інноваційних процесів у науковому відділенні мовознавства Малої академії наук України» відбулося 9 грудня в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова. Методичних працівників системи МАН, які прибули з різних областей країни, зустріли теплими словами, науковими дискусіями і виставками-презентаціями нових книжок.

Президент Малої академії наук України, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Станіслав ДОВГИЙ нагадав, що 2014 рік ознаменувався двохсотою річницею від дня народження Тараса Шевченка. І закликав присутніх шукати натхнення у мові Генія, долучаючи до українських витоків молодь:

– Дуже приємно, що перша наша зустріч відбувається в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова. Ми намагаємося, щоб той час, три-чотири дні, які ви проведете у Києві, пройшов максимально ефективно. Ви побуваєте у провідних наукових установах, поспілкуєтеся з провідними вченими. Намагайтеся відчути, на якому рівні проводяться наукові дослідження, пошуки, що сьогодні є важливим для вивчення у галузі мовознавства. Дуже важливо залучати молодь і школярів до тих подій, які проводить Мала академія наук України.

Директор Національного центру «Мала академія наук України», кандидат філософських наук, лауреат Державної премії України у галузі освіти Оксен ЛІСОВИЙ у своєму виступі ділився тенденціями розвитку науки серед дітей і молоді:

– Тільки активувавши дослідницький потенціал дитини, який проявляється у віці чотирьох років, зберігши цю здатність до досліджень, ми зможемо допомогти юному науковцю засвоїти велику кількість інформації. Сьогодні наші колеги, які очолили освіту – Лілія Гриневич, Павло Полянський, Наталія Шульга, Олена Фіданян – це люди, які розділяють і підтримують цю думку. Я сподіваюся, що Мала академія наук стане авангардом у цій сфері, допоможе впровадити принципи й підходи, які ми вже давно разом з вами реалізовуємо багато років у загальноосвітній навчальний процес.

Завідувач кафедри української мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Марія ПЛЮЩ зауважила: рідна мова виражає усі наукові здобутки від покоління до покоління, свою спадщину треба не тільки берегти і шанувати, а й збагачувати і творити нову, цінувати силу слова:

– Насамперед треба привітати керівництво Малої академії наук за те, що так опікується всіма відділеннями. Мені особливо приємно розмовляти з вами, бо саме ви орієнтуєте учнів на дослідження мови. Формування лінгвістичного мислення – дуже складна процедура. Саме ви шукаєте й знаходите отих учнів, які відчувають потребу знати мову.

Доктор педагогічних наук, професор, ректор Інституту екології економіки і права Олена БИКОВСЬКА зазначила, що співпраця Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова і Малої академії наук України – це визначний прорив у розвитку педагогічної освіти. Олена Володимирівна висловила вдячність ученим, практикам, організаторам Малої академії наук за плідну співпрацю, завдяки якій відкривається можливість вивести освіту на новий етап поступу. Від колективу Національного педагогічного університету імені Драгоманова Олена БИКОВСЬКА вручила подяку за плідну співпрацю Президенту МАН України Станіславу ДОВГОМУ, директору НЦ «Мала академія наук України» Оксену ЛІСОВОМУ і заступнику директора з методичної роботи НЦ «МАНУ» Світлані ЛИХОТІ.

Після урочистого відкриття розпочався і сам семінар-практикум.

Професор кафедри української мови Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, кандидат філологічних наук Наталія ГАЛЬОНА доповідала про інноваційний потенціал наукової секції української мови та профільних лінгвістичних шкіл МАН України; головний науковий співробітник відділу теорії та історії педагогічної майстерності Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Олена СЕМЕНОГ розповіла про наукову роботу молодого дослідника крізь призму співпраці: загальноосвітня школа – МАН – вищий педагогічний навчальний заклад.

Заступник директора з навчально-виховної роботи Національного центру «Мала академія наук України» Тетяна ПЕЩЕРІНА доповідала про діяльність НЦ «МАНУ» в контексті сучасних освітніх викликів. Методист відділення української філології та мистецтвознавства Київської Малої академії наук учнівської молоді Катерина МАКСИМОВА визначала роль медійних засобів у підготовці майбутніх мовознавців. Усі промовці багато знають і уміють, тож охоче ділилися мовознавчим і педагогічним досвідом – розумним людям завжди є що сказати одне одному.

Завершився перший день семінару музичним концертом-привітанням відомого гурту «Хорея козацька» на чолі з Тарасом КОМПАНІЧЕНКОМ. Крізь століття українська пісня долинула до наших днів і надихала, окриляла, радувала сучасного слухача своїм чарівним звучанням.

ДЕНЬ ДРУГИЙ: УТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ І УКРАЇНСЬКОСТІ

Наступного дня всеукраїнський семінар-практикум продовжився в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, розташованому на вулиці Грушевського, 4 – у знаковому для столиці та всієї країни місці. Саме тут під час зимових протистоянь учасники Євромайдану словом і ділом виборювали – і вибороли – своє право на європейське майбутнє, інтеграцію в кращий світ з непростим досвідом боротьби за нових людей, нові знання, вміння і можливості.

Про духовну місію слова, що веде націю вперед, учасники семінару могли почути під час вітального слова директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, доктора філологічних наук, професора, академіка НАН України, члена Національної спілки письменників України Миколи ЖУЛИНСЬКОГО:

– Мовознавство, мова – одна з найпріоритетніших наук, бо мова таїть, можливо, найбільшу глибину пізнання, в той же час залишаючись дивом, Божим даром. До сьогоднішнього дня вчені не можуть з’ясувати шляхи виникнення мови. Вони пояснюють виникнення життя на планеті, а от пояснити зародження мови – ніхто не може вияснити до кінця цю істину. Якщо ви вчитаєтеся у поетичну спадщину Тараса Шевченка, то переконаєтеся, що домінанта там – слово, домінанта – мова. Та духовна місія слова, яка все життя вела Шевченка, неминуче веде кожну націю, кожен народ.

З вітального слова директора Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, академіка НАН України, доктора філологічних наук, професора Віталія СКЛЯРЕНКА присутні з цікавістю дізналися про тенденції вітчизняного мовознавства, записали до власної скарбнички знань багато нових наукових фактів і надихнулися впевненістю Віталія Григоровича в перспективності співпраці двох академій – Великої і Малої:

– Інтерес до мовознавства слабшає. Якщо раніше при вступі до аспірантури був великий конкурс, то цього року конкурсу не було вперше. А вступ до аспірантури – це три місця стаціонару і два заочні. Тут велику роль у зацікавленні молодого покоління має відіграти Мала академія наук, я сподіваюсь. Ми вже маємо досвід співпраці з МАН, у нас дуже успішно працюють її вихованці.

Проникливим, із цікавими історичними прикладами і доречними порадами для молодших колег був і виступ директора Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професора Павла ГРИЦЕНКА:

– Мені дуже приємно спілкуватися з вами і використати цю нагоду, аби подякувати усім, хто причетний до українського слова, хто працює з українським словом у шкільному середовищі, за щоденну працю, складну, багатогранну, інколи в несприятливих психологічних умовах, але таку потрібну не тільки для утвердження українського слова, а й Української держави, українськості нас усіх разом узятих… Ми в своїй роботі маємо спиратися насамперед на утвердження української мови, на інформацію і пропагування тих зусиль, тих заходів, які докладали наші світочі української культури, носії української ідеї, аби українську мову і українськість утверджувати. Якщо ми будемо продовжувати лише констатувати, що був Валуєвський циркуляр, Емський указ, була заборона української мови, то ми будемо і надалі формувати почуття меншовартості, навіть того не бажаючи.

Директор Національного центру «Мала академія наук України» Оксен ЛІСОВИЙ докладно розповів про історію створення та розвитку МАН, її визначальну роль в освітянських і державотворчих процесах формування різнопланової еліти країни і представив промовців з їх доповідями та презентаціями. Так, старший науковий співробітник відділу загальнославістичної проблематики та східнослов’янських мов Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, кандидат філологічних наук Пилип СЕЛІГЕЙ ознайомив слухачів із величезним доробком Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні й можливостями його використання в роботі з юними лінгвістами. Фахівцям з інших областей України було приємно дізнатися, що більшість видань – унікальні словники, монографії, посібники, підготовлені працівниками інституту, оцифровані й викладені на сайті www.inmo.org.ua в розділі Бібліотека. Заходьте, вивчайте, інших навчайте – ці книги того варті.

Старший науковий співробітник відділу граматики Інституту української мови НАН України, кандидат філологічних наук Лариса КОЛІБАБА розповіла про культуру наукового мовлення як показник лінгвістичної компетенції дослідника. Багато запитань щодо автоматизації оформлення наукових праць ставили присутні її колезі з відділу лексикології та лексикографії, кандидатові філологічних наук Оксані ТИЩЕНКО. Легко сприймалася лекція «Орієнтовні теми науково-дослідницьких робіт з мовознавства-термінознавства та науково-методичні настанови щодо їх написання» старшого наукового співробітника відділу наукової термінології Інституту української мови НАН України, кандидата філологічних наук Ніни ЯЦЕНКО.

Треба додати, що керівництво і провідні фахівці інститутів мовознавчого відділення були нагороджені дипломами Президії Малої академії наук за вагому наукову діяльність та значний особистий внесок у розвиток МАН. Приємним подарунковим додатком були книги, підготовлені та надруковані в НЦ «МАНУ».

Другу половину дня учасники семінару провели в київській гімназії № 191 ім. П. Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов, презентацію якої провела директор закладу, заслужений працівник освіти України Ніна ДРОЗДОВИЧ. Гімназія є асоційованим членом ЮНЕСКО, колективним членом Малої академії наук і учасником міжнародних та національних програм і проектів («E – Twinning Plus», «Я – особистість», «Шкільний учитель нового покоління»). Співробітництво з методичним центром Британської ради, American House, Goethe-Institut, міжнародний обмін і стажування вчителів в країнах Європи і Азії, співпраця з вишами і видавнича діяльність закріпила за цим навчальним закладом славу одного з найкращих у столиці.

Учні старших класів представили свої дослідження в секціях іноземної та української філології, науковий рівень яких був достатньо високо оцінений учителями і методистами при підбитті підсумків роботи в педагогічних майстернях. Багато нового дізналися педагоги з лекції заступника директора з навчально-виховної роботи гімназії Тетяни КРАВЧЕНКО «Науково-методичний супровід інноваційних процесів: презентація досвіду роботи гімназії № 191 м. Києва в системі МАН України». Свідоцтво плідної роботи педагогічного колективу гімназії – сотні переможців і призерів на районних і міських етапах конкурсу-захисту Малої академії наук за останні десять років змагань.

Завершився другий день семінару відвідуванням Лінгвістичного навчального музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Лектором і екскурсоводом був завідувач музею, відомий мовознавець, доктор філологічних наук, професор Костянтин ТИЩЕНКО. Пізнання себе, власної країни і всього світу через розуміння рідної та інших мов, самого Слова – цьому Костянтин Миколайович навчає на своїх блискучих лекціях і в незабутніх екскурсіях у створеному власноруч Лінгвістичному музеї.

ДЕНЬ ТРЕТІЙ: МУДРИЙ УЧИТЕЛЬ І ОБДАРОВАНА ДИТИНА НА ШЛЯХУ ДО КОНКУРСНИХ ВИПРОБУВАНЬ І ЗРОСТАННЯ

Третього дня семінар-практикум було продовжено в гімназії НВК № 167 з поглибленим вивченням німецької мови (спеціалізована школа І ступеня – гімназія м. Києва), де учасники мали змогу ознайомитися з досвідом роботи закладу як теоретично, так і практично. З вітальною промовою та презентацією навчального закладу виступила директор гімназії Олена КАВУН, яка охарактеризувала філософію освіти в гімназії, ознайомила присутніх з системою роботи з обдарованою молоддю, традиційними заходами навчального закладу.

Наталія СЕРГІЄНКО, заступник директора з навчально-виховної роботи, детально розповіла про систему науково-методичної роботи гімназії та впровадження програми «Обдарована дитина». Заступник директора з іноземних мов Вікторія ЧЕПОРНЮК у своєму виступі розкрила особливості формування мовленнєвих компетенцій у вивченні німецької мови в НВК № 167 м. Києва. Про участь учнів початкової школи в інтелектуальних та мовознавчих конкурсах, які є підготовчим етапом до науково-дослідницької діяльності, розповіла учасникам семінару заступник директора з навчально-виховної роботи Ольга БАЛИМ.

Під час практичної частини були наочно проілюстровані форми роботи з обдарованими учнями гімназії, зокрема педагоги МАН стали безпосередніми учасниками захисту науково-дослідницької роботи в секції «Німецька мова», яку представили учні науково-учнівського товариства «Квант» – колективного членом Київського територіального відділення МАН. Цікавим був перегляд фрагментів засідання одного з учнівських комітетів у рамках шкільної конференції «Модель ООН» та лінгвістичної гри «Я – редактор», учасниками яких стали учні 10 класу.

Після цього освітяни обговорили проблемні питання організації дослідницької роботи з дітьми, звернули увагу на підвищення ролі пошукової діяльності як механізму формування універсальних навчальних дій учнів, узагальнили презентований позитивний досвід колег і подякували за високий професіоналізм педагогічних працівників цього навчального закладу.

Підбиваючи підсумки семінару-практикуму, заступник директора Національного центру «Мала академія наук України» з методичної роботи Світлана ЛИХОТА висловила подяку учасникам семінару за активну участь у заході, плідну співпрацю і висловила надію, що така форма роботи методичного зібрання сприятиме фаховому зростанню педагогів системи МАН, підвищенню їх інформаційної компетентності, методичного рівня, допоможе у важливій нелегкій справі підготовки обдарованих учнів до конкурсних випробувань.

На завершення освітяни Малої академії наук мали змогу відвідати V Київську міжнародну книжкову виставку «Книжкові контракти», організовану в Українському домі. Мудрий учитель-порадник, доречна книга чи інформація з теми дослідження або творчого вподобання, знання мов і сучасних технологій – саме це потрібно кожній дитині в пошуках своїх талантів, креативних знахідок, команди однодумців і власного «Я».

Людмила КОПКО, Сергій КУТНЯКОВ, Наталія ХАЛУПКО